Eastbook

В цьому році Україна пережила багато потрясінь. Країна революційно закінчує 2013 і вступає у 2014. Редакція Eastbook.eu зібрала ТОП-5 подій, про які варто згадати.

Зародження нації

Всі ці роки люди говорять «Незалежність здобули, а національної ідеї нема». Євромайдан показав, що українці здатні боротися за свої переконання і влаштувати великий мирний протест (навіть після розчарувань Помаранчевої революції).

Читайте також: Песимістично та оптимістично про Єврореволюцію

Прагнення до європейських цінностей може стати основою української національної ідеї, а протести можна розцінювати як формування громадянського суспільства. Звісно не треба романтизувати Єврореволюцію. Зараз опозиція не пропонує ніякого чіткого плану зміни влади, а ЄС – не обов’язково єдиний шанс на краще життя. Але сьогоднішні події у державі показали, що люди переступили через байдужість і ми спостерігаємо за зародженням нації.

Втрачені сподівання

Українські політики роками готувалися до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Україна і ЄС почали переговори про нову базову угоду 5 березня 2007, потім було вирішено, що документ називатиметься Угода про асоціацію. Ющенко сподівався на підписання ще у 2009, звинувачував Кабмін (прем’єром тоді була Юлія Тимошенко) у поганій координації роботи.

Читайте також: Саміт Східного партнерства згідно наших можливостей

З приходом Віктора Януковича риторика була схожою – українців і закордонних політиків годували обіцянками. Після парафування Угоди сумніви майже розвіялися. І тут, 21 листопада, уряд вирішив призупинити підготовку до підписання асоціації. До саміту Східного партнерства у Вільнюсі залишався тиждень. Євроінтегратори закликали людей вийти на мітинг, а ідеологи ініціативи Східного партнерства залишилися ні з чим. Найбільші сподівання покладали на Україну, а тепер схоже будуть боротися за Молдову і Грузію. Тільки виникає питання «Чи потрібна тепер сама ініціатива?». Білорусь ніколи не йшла на контакт, Азербайджан не хоче втрачати друзів-росіян, Вірменія – однією ногою в Митному союзі, Грузія і Молдова в будь-який момент можуть передумати (по-перше, вплив Росії залишається відчутним і по-друге, є спірні території, через які можуть виникнути проблеми).

Торгова війна

Першими дзвіночками були ситуації українським сиром і шоколадом. У липні виникли проблеми з Митною службою Росії. Вантажі ретельно перевіряли, часто не пускали на території Росії, як результат – мільярдні збитки. З перших днів український уряд намагався впевнити всіх, що все гаразд, але експерти були впевнені – так Україні помстилися за євроінтеграційні прагнення.

Читайте також: Російсько-українська торгова війна: імперія завдає удару у відповідь

Нещодавно Україна і Росія підписали план дій щодо врегулювання торговельних обмежень у двосторонній торгівлі між Україною й Росією на 2013-2014 роки.  А після відмови від асоціації Росія навряд чи буде мучити Україну. Путін і Янукович вже і про кредит у 15 млрд дол. домовилися і про газ за 370 дол. А те, що тепер можете сказати «па-па» українській ГТС – не страшно. Це ж все «братня допомога». Шантаж плюс зговірливість української влади забезпечили бажаний для Росії результат.

Звільнення Луценка

Юлія Тимошенко і Юрій Луценко були головними політв’язнями. 7 квітня президент України Віктор Янукович підписав указ про помилування 6 в’язнів – серед них був і колишній міністр МВС Юрій Луценко.  Звільнення Луценка не стало великим сюрпризом. Тепер ми розуміємо, що наївно вважали – опозиціонера звільняють, що задобрити Європу. Луценка звільнили, щоб трохи зняти напругу з суспільства, показати, що хазяїн не такий вже злий – невинних милує.

Читайте також: Звільнення Луценка: реакція України і Європи

Луценко ліквідував партію «Народна самооборона» і створив громадський рух «Третя Українська Республіка». Зараз Луценко на барикадах Єврореволюції, а Тимошенко залишається за гратами. Її милувати ніхто не збирається. Свобода Тимошенко – була однією з вимог ЄС, але тепер навіщо їх виконувати? Кращий друг України – Росія.

Не тихий  «Океан»

Втомившись від політики хочеться знайти якусь позитивну культурну подію. В цьому році було багато цікавих фестивалів і концертів, але найнесподіванішим можна назвати виступ «Океану Ельзи» у легендарному (хтось каже «старому») складі на Майдані Незалежності.  Якби не Євромайдан навряд чи би ми побачили хлопців разом, але про це можна забути. 14 грудня гурт зібрав 200 тисяч людей. Святослав Вакарчук на сцені згадав про тих, кого безжально побили в ніч на 30 листопада затримали 1 грудня на вулиці Банковій.

Читайте також: «Океан Ельзи»: неземний альбом

Цей рік був дуже успішним для групи. Вони мили велике турне містами України і виступали на підтримку останнього альбому «Земля» за кордоном. Концерти відвідали сотні тисяч людей, що довело – група не втрачає популярності.