Політики, громадські організації, представники церкви – всі небайдужі відгукнулися після того, як у центрі Києва жорстоко розігнали Євромайдан.

Євромайдан у Києві. Джерело: facebook.com/Batkivshchyna
Реакція Європи
Серед тих, хто першими відреагував на події, що сталися у Києві в ніч на 30 листопада були глава Міністерства закордонних справ Литви Лінас Лінкевічус та глава МЗС Швеції КарлаБільдт. Більдт багато твітив про Україну. Навіть постив фото з київського та львівського Євромайданів. Одне з найкритичніших повідомлень: «Боюся, що Янукович вирішив перейти до політики репресій. Та все ще сподіваюся почути інші голоси. Екстремальна небезпека для України».
30 листопада свою заяву оприлюднили Верховний представник ЄС із закордонних справ Кетрін Ештон та Комісар з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле. «Європейський Союз різко засуджує надмірне використання сили правоохоронними органами минулої ночі у Києві, щоб розігнати мирних протестувальників, які протягом попередніх днів у рішучий і безпрецедентний спосіб висловлювали свою підтримку політичній асоціації та економічній інтеграції України з ЄС. Цю підтримку вчора привітали учасники Вільнюського самміту Східного партнерства. Невиправдане використання сили суперечить принципам, дотримання яких учора ще раз підтвердили всі учасники Вільнюського самміту, в тому числі президент України», – йшлося у заяві європейських політиків.
2 листопада спільну заяву зробили президент Польщі Броніслав Коморовський і прем’єр-міністр Дональд Туск. Головний меседж – Україну закликають відмовитися від насильства. Голова польського уряду підкреслив, що Варшава має зберігати добрі взаємини, як з опозицією, так і владою в Україні. «Наше завдання сьогодні – подбати про те, щоб ця велика гра за майбутнє України, не завершилася якимось драматичним і непередбачуваним фіналом. А це означає гру на кількох фортепіано, тобто якомога інтенсивнішу роботу Європи задля наближення з Україною. І тут Польща має суттєву роль», – підкреслив Дональд Туск.
Президент Броніслав Коморовський повідомив, що в найближчі дні може провести розмову з президентом України.
Президент Європарламенту Мартін Шульц закликав владу України слухати своїх громадян, а не бити їх. «Влада не тільки ігнорує прагнення багатьох своїх громадян, але і б’є їх кийками та сльозогінним газом, коли вони сподіваються бути почутими на вулиці. Використання сили проти мирних демонстрантів неприйнятно. Українська влада має слухати своїх громадян, а не бити їх», – заявив він.
У цьому зв’язку Шульц закликав українське керівництво «виконувати свої міжнародні зобов’язання і поважати свободу висловлювань та зборів». «Поточну кризу має бути вирішено шляхом діалогу всіх політичних сил. Застосування сили проти мирних демонстрантів неприйнятно», – підкреслив президент Європарламенту.
Погрози США
Посол США Джеффрі Р. Пайєтт в ефірі «Громадське.ТВ» заявив, що ні він, ні його команда упродовж останніх сорока восьми годин не можуть увійти в контакт «з Президентом чи його людьми». Посол дав дуже жорстку оцінку подіям, що трапились із п’ятниці на суботу: «нічого європейського у тому, що сталося удосвіта на майдані немає. Я особисто був на майдані і бачив, що там відбувається. Це надзвичайна демонстрація широти політичного простору і зрілості громадянського суспільства. Жодного прощення насильству не буде. Наша мета – запобігти насильству і заохотити діалог». Разом з тим Джеффрі Р. Пайєтт закликав українську владу повернутися на «позитивну траєкторію», адже «мільйони українських громадян поділяють європейські цінності».
Також, як відомо, в Конгресі США готується резолюція, що закликає ввести санкції проти президента Віктора Януковича та інших чиновників України заради звільнення екс -прем’єра Юлії Тимошенко. У документі прямо вказується на можливу заборону видачі віз Віктору Януковичу, Генеральному прокурору Віктору Пшонці та іншим чиновникам, які мають стосунок до ув’язнення Тимошенко.
Громадські організації і духовенство
Цікаво, що свою незгоду з діями «Беркуту» висловили також громадські організації. Наприклад, Міжнародний фонд «Відродження» оприлюднив заяву про те, що припинив співпрацю з українською владою після розгону Євромайдана. «Сьогодні будь-який можливий діалог влади і громади роз’єднала кров мирних громадян. Після грубого розгону Євромайдана ми вважаємо співпрацю з урядом, президентом і його адміністрацією глибоко аморальним, а тому – неприйнятною», – сказано в заяві фонду.
Доволі емоційну заяву опрелюднили у Міжнародному жіночому правозахисному центрі «Ла Страда – Україна». Там заявили, що центр «обурений цинічними та кривавими діями сучасної влади, яка руками «яничарів» з Беркуту організувала та здійснила криваву розправу в ніч на 30 листопада 2013 року».
Центр «Ла Страда – Україна» призупинив членство своїх представників у всіх консультативно-дорадчих органах центральних органів виконавчої влади. Співпраця буде припинена до того часу, поки «чинний уряд не буде відправлений у відставку, як такий, що виступив провокатором, власноруч змінивши зовнішньополітичний курс держави».
Один із найавторитетніших українців, учасник ініціативи «Першого грудня» кардинал Любомир Гузар благословив учасників Євромайдану та закликав їх «не мати страху і творити добро». «Наша надія — на добрих людей, але потрібно пам’ятати, що мало бути добрим, треба робити добро… Кращий спосіб подолати біду — творити добро. Зло можна подолати лише добром! Тому, поважана громадо, якщо хочете жити в нормальній країні, хочете передати нормальну країну своїм дітям і онукам, — творімо добро! Не майте страху, творімо добро!», — зазначив Любомир Гузар.
Найдовше на ситуацію реагував президент Віктор Янукович. Сьогодні з’явилися його перші коментарі. За словами українського гаранта, правоохоронці «перегнули палицю» у ніч на 30 листопада, але зазначив, що такі дії могли бути спровоковані. «Можна сказати, що… в ніч із п’ятниці на суботу правоохоронні органи перегнули палку. І тут виправданню цього не повинно бути місця. Хоча ми розуміємо, що їх щось до цього спровокувало», – сказав Янукович. Ці слова пролунали тільки ввечері 2 грудня, коли Янукович дав інтерв’ю українським журналістам.