Cookies improve the way our website works, by using this website you are agreeing to our use of cookies .

OK
Halyna Budivska

Власниця ательє “Kachorovska”: «Наші клієнти приходять не лише за взуттям, а за емоціями»

Взуттєве ательє “Kachorovska” у Києві стало улюбленим для багатьох модниць і модників. Попри те, що бренд існує лише кілька років, його історія розпочалася понад півстоліття тому. Про витоки, сучасність та мету своєю сімейної справи розповіла співвласниця ательє Аліна Очеретяна (Качоровська).
Аліна Очеретяна із сумкою від "Kachorovska". Автор: Іванна Кучеренко. Джерело: facebook.com/Kachorovska.atelier

Аліна Очеретяна із сумкою від “Kachorovska”. Автор: Іванна Кучеренко. Джерело: facebook.com/Kachorovska.atelier

Розкажи, як влаштована ваша робота зараз? Що належить до бренду “Kachorovska”?

Раніше в нас було лише ательє “Kachorovska”. І вже десь три роки ми хотіли зробити власну лінійку. Та все не було часу. Потім замовників стало настільки багато, що ми зрозуміли: або ми відкриваємо ще один цех, або втрачаємо клієнтів. Люди не хотіли чекати на взуття три місяці.

Нещодавно ми запустили свою лінійку. Тепер є “Kachorovska” і “Kachorovska atelier”.

Як усе починалося? Розкажи історію вашої родинної справи.

Взуттям у нашій сім’ї займалися давно. Хоча спершу не ставилися до цього як до бізнесу. Почалося все з бабусі і зовсім випадково. Вона хотіла стати лікарем, але її подруга запропонувала піти вчитися на взуттєву швачку. Бабуся погодилася, за компанію. А виявилося, що в неї до цієї справи талант. За бабусиним прикладом у взуттєву справу пішли моя мама та її брат. Я вже третє покоління.  І тільки нещодавно усвідомила, що це у нас сімейний бізнес.

Клатч і лоуфери від "Kachorovska". Джерело: facebook.com/Kachorovska.atelier

Клатч і лоуфери від “Kachorovska”. Джерело: facebook.com/Kachorovska.atelier

Як розпочали власне виробництво?

Моя мама за освітою інженер-технолог взуттєвого виробництва. На початку дев’яностих вона купила першу швейну машинку, щоб шити взуття на продаж. Тоді був дефіцит, ніде нічого не можна було купити. Тому все, що виготовляли – відразу збували. Могли пошити 10 пар і розпродати за годину.

Вдень мама працювала на взуттєвій фабриці, а вечорами разом із бабусею шила вдома. Мій дядько, професійний чоботар, їм допомагав.

То були 1990-ті роки. На колись потужну, третю за величиною в Радянському Союзі, фабрику почали заходити іноземні виробники: італійці, німці, чехи, австрійці. Їх в Україні приваблювало дешеве виробництво. А мама завдяки їхній присутності на фабриці почерпнула неоціненний досвід. Побачила технологію, якої не було в Радянському Союзі. І думаю, що зараз вона є однією з небагатьох в Україні інженерів, яка знає, як зробити хороше взуття.

Ти пам’ятаєш той переламний момент, коли зрозуміла, що не будеш юристом, а розвиватимеш сімейну справу?

Це було вже десь перед завершенням університету. Бо на першому курсі я взагалі не думала, що займатимуся взуттям. Це було хобі і додатковий заробіток. А наприкінці навчання я спокійно розглядала дві опції: юриспруденцію та взуття. Вирішила, що більше зможу зробити у цій сфері.

Взуття та сумочка від "Kachorovska". Джерело: facebook.com/Kachorovska.atelier

Взуття та сумочка від “Kachorovska”. Джерело: facebook.com/Kachorovska.atelier

Наскільки добре ти знаєш взуттєве виробництво? Чи можеш пошити щось сама?

Сама зробити не зможу, але технологію знаю. Не все мені відомо, звичайно. Тому щодня дізнаюся щось нове.

Але в цій ситуації є два нюанси. Перший – поганий. Це коли ти, приймаючи замовлення, не можеш прорахувати всі технологічні моменти. А другий – позитивний. Коли у тебе немає рамок. Інколи я переконую майстрів, що насправді таку-то модель можна зробити і пояснюю, яким чином. Зрештою, мені кажуть: «Так, це можна зробити, але це дуже складно». Тобто в деяких випадках відсутність освіти і допомагає.

Ти можеш оцінити сильні сторони бренду Kachorovska”? Наприклад, людина обирає: піти до вас чи в магазин… Чому вона має обрати вас?

Я думаю, що багато наших клієнтів приходять не тільки за взуттям, але й за емоційною складовою.

Поясни, що маєш на увазі?

Переважну більшість своїх клієнтів, яких тисячі, я можу згадати на прізвище та ім’я. Людина приходить і дивується: «Ви пам’ятаєте моє прізвище?»

Так, тому що: вперше я працюю із прізвищем, коли людина замовляє, вдруге – коли вношу його у всі бази, втретє – коли відправляю замовлення до майстерні, вчетверте – коли воно вже готове. І ще декілька разів, якщо раптом виникали запитання щодо замовлення. Тому я справді пам’ятаю багато прізвищ.

А крім цього, ми пам’ятаємо, який у клієнта розмір взуття. Пам’ятаємо, що не сподобалося і сподобалося минулого разу. Якщо був якийсь конфліктний момент, робимо з цього певні висновки.

У нас не просто магазин. Людина приходить і десь годину з тобою спілкується. Тобто перший важливий момент – це емоційна складова. І другий – це особиста відповідальність.

У більшості випадків людина купує взуття в магазині, не контактуючи з виробником. А ми з чоловіком є власниками.  Ми і репрезентуємо бренд, і працюємо з клієнтом, і відповідаємо за якість. Якщо щось не так, я телефоную клієнтові, пояснюю, чому сталася затримка. Якщо є недоліки, ми їх виправляємо. Особисто відповідаємо за всі наші недоліки, неточності, промахи, все-все-все.

Туфлі "Kachorovska". Джерело: facebook.com/Kachorovska.atelier

Туфлі “Kachorovska”. Джерело: facebook.com/Kachorovska.atelier

Хто ваші конкуренти?

У нас дуже специфічна ніша. Ми робимо на замовлення, але у дуже великому масштабі. Це не те ательє, що працює з кожним клієнтом індивідуально, їздить із ним вибирати матеріали і так далі. В нас замовлення, але масові. Навряд чи хтось працює за такою самою схемою.

Якщо ж говорити по лінійку, то ми точно не спроможні конкурувати з великими виробниками взуття. Бо в нас значно менші обсяги виробництва.

Є багато українських марок, які виготовляють взуття, продають його в торговельних центрах і вже мають певний статус. Але ми теж не конкуренти, бо в нас у сотні разів менший масштаб.

До яких меж хоче розростися Kachorovska

Ми ставимо перед собою завдання. Виконали – визначаємо наступний етап і поступово-поступово до цього йдемо.

Наскільки мені відомо, ви ніколи не давали реклами… Як вдалося отримати тисячі клієнтів?

Мабуть, замість реклами діє «сарафанне» радіо. Спрацювало те, що я з першого курсу почала приймати замовлення. Може, якби я почала це робити після навчання, то мабуть у нас не було б зараз стільки клієнтів. Також я думаю, що зіграли свою роль хороші фото на Facebook, ставлення до клієнтів, до роботи.

Що найбільше мотивує до праці?

Нещодавно натрапила на цікаву думку. Про те, що єдина дієва, вартісна мотивація працівників – це соціальна відповідальність. Якщо людина відчуває, що вона приносить соціальну користь, вона працює на максимумі своїх можливостей.

От я пригадую, коли ми почали робити взуття на замовлення, приходили люди з певними особливостями ніг.  приходило багато людей із вадами ніг. Були люди, які в житті не мали  гарних чобіт або босоніжок, бо в них занадто широка нога. Все життя ходили ледь не у валянках.  Ми виготовляли для них взуття – і вони виходили від нас щасливі. Для цих людей то могли бути перші чоботи в житті, перші босоніжки, перші туфлі на підборах.  За таких умов відчуваєш, що не просто щось робиш, а що твоя робота приносить людям задоволення.

Facebook Comments

Summary

Аліна Очеретяна (дівоче прізвище – Качоровська) народилася в Житомирі. У 2010 році закінчила університет «Києво-Могилянська академія» за спеціальністю «Правознавство». Тоді ж вирішила розвивати сімейну справу – виробництво взуття.

Клатч і лоуфери від “Kachorovska”. Джерело: facebook.com/Kachorovska.atelier
  • livejournal
  • vkontakte
  • google+
  • pinterest
  • odnoklassniki
  • tumblr

Журналіст україномовної версії порталу Eastbook.eu. Випускниця Національного Університету “Києво-Могилянська Академія”. У 2012 році отримала ступінь магістра у Могилянській школі журналістики, а у 2010 – спеціаліста на Факультеті правничих наук. Впродовж 2009 – 2010 років була волонтером Української Гельсінської спілки з прав людини.

Load all