Позавчора у школах України розпочався новий навчальний рік. Для учнів настала пора уроків, домашніх завдань і важких шкільних портфелів. Ми вирішили дослідити, чи такі вже «важкі» знання насправді та скільки реальних навчальних кілограмів доводиться носити українському школяреві.
Скільки важить шкільна освіта? Автор інфографіки: Ярина Михайлишин
13-річні Віра та Надя – сестри-двійнята, навчаються у восьмому класі. Ходять до середньої школи у місті Києві, сидять за однією партою. За шкільними правилами, їм щодня потрібно носити усі підручники. Сестри свідомо порушують ці вимоги, оскільки подужати повністю укомплектований ранець їм важко.
Наприклад, у розкладі на вівторок у них сім предметів: музика, алгебра, українська мова, всесвітня історія, два уроки англійської мови та французька. Зокрема, з англійської, крім основного підручника, потрібно мати книгу-зошит для виконання письмових завдань, а також окремий підручник із граматики. З французької – дві книжки. А якщо до усіх необхідних підручників додати ще зошити, блокнот, щоденник, пенал, їжу на перекус або пляшечку з питною водою… От і виходить, що вміст портфеля майже 6-кілограмовий. Сам наплічник важить півтора кілограми, а отже тягти довелося б понад 7 кілограмів. На щастя, Надя й Віра можуть виручати одна одну і ділити принаймні вагу підручників. Але так щастить не всім.
Тепер порівняймо ношу двох наших восьмикласниць, із чинними міністерськими нормами. Наказом МОЗ N 13 від 18.01.2007 затверджені «Гігієнічні вимоги до друкованої продукції для дітей», якими передбачені оптимальні показники ваги шкільних підручників без ваги ранця. Учням 1-2 класів, згідно із цим документом, можна носити до 2 кг підручників, 3-4 – до 2,3 кг, 5-6 – до 3 кг, 7-8 – до 3,5 кг, 10-11 – до 4,5 кг.
Тут варто зважити на ще один важливий момент: окрім формальних вимог Міністерства щодо ваги шкільних підручників, є також практичні поради лікарів. А медики сходяться на тому, що дітям взагалі не варто піднімати нічого важкого, а тим більше носити вантажі на великі відстані. Від тягарів у дітей деформуються хребет, який саме активно росте. Максимальна вага, яку можна носити дитині – це 15% від маси її тіла, а краще 10%.
І от що виходить: якщо середня вага 13-річної дівчинки 43,0-52,5 кг, то шкільний портфель може важити нехай 5 кілограмів, але аж ніяк не 7.
Якщо спиратися на цю лікарську теорію про 10% від маси тіла, то і згадані раніше гігієнічні норми для первачків завищені. Якщо середній 6-річний першокласник важить 20 кг, його підручники, зошити, усе приладдя та сам рюкзак не повинні бути більш як 20-кілограмовими. Норма про те, що підручники (не враховуючи ранця) мають важити до 2 кг, видається завищеною.
Якщо ж повернутися до Віри та Наді, то вага книг (без портфеля), які їм потрібно носити у вівторок, – майже 5 кілограмів. Причиною їхнього «перевантаження», очевидно, є поглиблене вивчення іноземних мов. А воно, на жаль, неможливе без носіння кількох книг та кількох зошитів. Доводиться обирати: або знання або здоров’я.
Зауважу, що я навела у приклад восьмикласниць, які вже давно не мають звички носити до школи зайвих речей. Якщо ж взяти середньостатистичного молодшого школяра, то ситуація буде ще більш сумною. Такий учень, ймовірно, братиме з собою художні книги у товстих палітурках, альбоми для малювання, фарби, олівці та інше приладдя. Воно додаватиме «зайвих кілограмів» і битиме по усіх можливих гігієнічних нормах.
Якщо подивитися норми ваги одного шкільного підручника, то видавці їх беззаперечно дотримуються. У згаданих раніше гігієнічних вказано, що вага кожного підручника не повинна перевищувати: для 1-2 класів – 300 г; 3-4 класів – 350 г; 5-6 класів – 450 г; 7-9 класів – 500 г; 10-11 класів – 600 г. Я спеціально відвідала книжковий ринок «Петрівка», просила продавців показати підручники із різних класів. Потім ретельно зважувала їх і порівнювала з наявними гігієнічними вимогами – перевищення не зафіксувала. Отже, проблема не в підручниках, а у вазі іншого приладдя, ранця та всього іншого.
Щодо портфеля, то очевидно, що хороший, якісний, із ортопедичною спинкою суперлегким не буде. Щодо додаткового приладдя – то ця проблема теж вирішується. Дбайливі перші вчителі часто пропонують батькам укомплектувати дитині папку для художньої праці. У ній мають бути альбоми для малювання, кольорові олівці, фарби, ножиці, кольоровий папір та багато іншого. Така папка зберігається в кабінеті і вчитель просто видає її учням перед відповідними уроками.
Дехто з учителів зберігає у кабінеті додаткові комплекти підручників, аби дітям не довелося їх щодня носити. Але це можливо, якщо дозволяють ресурси школи – а подібні випадки у нас виняткові.
Висновок із всього описаного такий: знання даються нелегко у всіх сенсах цього слова. Аби полегшити цей процес і вберегти дітей від проблем зі здоров’ям у майбутньому, батькам та вчителям треба бути до них уважнішими.
