Замок Паланок
Замок Паланок, що в місті Мукачеве на Закарпатті, дуже таємничий. Окрім легенд про підземні ходи, тут можна почути і про хранительку замку, яка три роки відбивала облогу, і про княгиню Софію Баторі, яка пила людську кров та купалася в крові молодих дівчат і про багато іншого.
Замок Паланок у місті Мукачеве. Автор: alexjourba. Джерело: uk.wikipedia.org
Мені особливо подобається легенда про замкову криничку. Її задумав вирити там князь Федір Корятович (1396-1414). Зважаючи на те, що замок стоїть на високій горі і знаряддя праці в той час були примітивними, ідея з криницею була практично нездійсненна. За легендою, її рили дуже довго, а води все не було. Історія повторювалася з дня у день, а від цих копальних робіт замкові загрожувало руйнування. Коли князь Корятович не на жарт захвилювався, до нього прийшов чорт і запропонував «допомогу». Угода була така: в обмін на заповнення водою – мішок золота.
Князь радий би був пристати на пропозицію, але казна виявилася порожньою. З відчаю запропонував душу, але чорт відмовився: хотів лише грошей. Цю розмову підслухав один із лицарів князя і придумав, як можна обдурити лихого. Мовляв, мішок золота – поняття неоднозначне. Він може бути великим, може бути маленьким – але це все одно мішок золота. Так і зробили: вкинули у міх дві останні золоті монети і віддали чортові. Нечистий обурився і сказав: «Все одно води пити не будете!». На цих словах стрибнув у криницю. Кажуть, що з тих пір чути з глибини якісь звуки. То чорт виє від розпачу, що його обдурили.
Олеський замок
Із Закарпаття помандруємо до Львівщини, а саме до Олеського замку, що в Буському районі. Є тут, звісно, свої привиди, але не про них мова. Цей замок особливо визначний для поляків, бо тут у 1629 році народився майбутній король Польщі Ян ІІІ Собеський. І от саме з про його народження є дуже цікава легенда.
Олеський замок. Автор: Lestat (Jan Mehlich). Джерело: uk.wikipedia.org
Кажуть, мати народжувала майбутнього полководця під час грози. Але ще більш драматично те, що в цей самий час на замок напали татари. І от коли бабка-повитуха поклала немовля на чорний мармуровий стіл, вдарив грім. В результаті стіл тріснув, а баба оглухла. Тоді це пояснили як пророцтво: немовля має стати особливою людиною.
Кременецький замок
Тепер помандруємо на Тернопільщину, а саме до її волинської частини – міста Кременець. Там у наші дні із гори Бони, на якій стоїть замок, розгортається дуже красивий краєвид. Існує дуже давня легенда про ці місця.
Руїни головних воріт замку в Кременці. Автор: Jetfighter2015. Джерело: uk.wikipedia.org
Нібито багато років тому, ще до Київської русі й задовго до будівництва теперішнього замку донька дулібського воєводи Тура на ім’я Ірва щоранку з найвищої (тодішньої) фортечної вежі милувалася краєвидами. Аж раптом гору оточило вороже військо аварів. Побачивши вгорі красуню Ірву, ворожий володар закохався до нестями. Вимагав, щоб її йому віддали. А дівчина йому – дулю. Проте аварське військо було дуже велике, фортецю захопили. А дівчина, щоби не потрапити в руки варварського володаря, стрибнула в безодню. Як не шукали вороги її тіло – не знайшли. На місці, де земля поглинула Ірву, забило цілюще джерело.
Теребовлянський замок
Про старовинне місто Теребовлю на Тернопільщині та його фортецю існує чимало легенд. Але ось ця, як на мене, найцікавіша. На місто часто нападали турки і татари. В часи цих нападів усі городяни ховалися від небезпеки за мурами фортеці. Брали з собою і свої маєтки, в тому числі худобу та птицю. І от в черговий раз, коли ворог підступав до міста, люди разом зі своїми господарствами заховалися за мурами. Увійшовши до Теребовлі та не знайшовши, чим поживитися, ворог підступив до Замкової гори. За переказами, облога фортеці тривала сім діб.
Теребовлянська фортеця. Автор: Гудзь Андрій. Джерело: uk.wikipedia.org
Коли вже не стало боєприпасів, міщани зібралися на раду. Один зі старійшин, коваль Нестор порадив, як треба вчинити. Велів принести прядива, жінкам познімати із себе хустки, дівчатам – стрічки. Потім усе те почепити на роги та хвости худобі – а далі водночас підпалити й випустити у відчинені ворота. Що було опісля – уявити неважко. Яничарські коні кинулися тікати, запаси пороху загорілися. Кажуть, загинуло тоді під мурами Теребовлянського замку все вороже військо.
Кам’янець-Подільський замок
Завершимо наші оповіді Поділлям. Є про Кам’янець-Подільський цікава легенда, яка пояснює, чому Осман ІІ не нападав їхню фортецю.
Кам’янець-Подільський замок. Автор: Håkan Henriksson (Narking). Джерело: uk.wikipedia.org
За легендою, 1620 року Осман ІІ зайняв Хотин, а потім переправив через Дністер своє 200-тисячне бездоганно оснащене військо. Підступивши до фортеці, султан став гадати, як її захопити. Оглянув її з усіх боків – вона таки неприступна: стіни височенні, усюди скелі. Аж тут бачить султан: річка Смотрич вийшла з берегів (то запрацювала шлюзова система). Турецький султан поглянув на цю непоборну силу і спитав у своїх вояк:
– Хто побудував це місто-фортецю?
– Аллах побудував, – відповіли яничари, які щойно взяли Хотинську твердиню.
– Якщо Аллах побудував – тільки Аллах зможе взяти, – промовив Осман ІІ і наказав своєму війську повернутися.
Кожен старовинний замок береже свої легенди. Багато з них суперечать історичній науці, деякі й зовсім не схожі на правду. Тим не менш люди схильні у них вірити. Бо жити цікавіше, коли тебе оточують містичні вигадки, казки, легенди. Приємної мандрівки українськими замками!
