Серед тисяч неурядових організацій, що зареєстровані в Грузії, лише невелика кількість проводить діяльність і ще менша частина з них є активною. Представники НГО майже кожного дня коментують події суспільно-політичного життя Грузії, та їхній голос не завжди буває почутим.
Офіс грузинського омбудсмена, автор: giocomai, джерело: Flickr
Вибір Речника громадянських прав
Досить комічно виглядає з точки зору грузинських неурядових організацій процес вибору омбудсмена Грузії. Після виходу на світло денне зловживань владою у в’язниці посада головного захисника прав людини в країні набирає нового виміру. Однак дебати, що точаться з цього приводу між новою правлячою коаліцією, новою опозицією та громадянським суспільством, віддаляють його вибір – посада залишається вакантною з вересня-місяця.
Зазвичай найбільші неурядові організації висувають кандидатуру омбудсмена, а парламент розглядає потім обґрунтованість їх пропозиції. Представники НГО пропонували вже певних осіб, які ведуть активну діяльність у сфері захисту прав людини, однак остаточного рішення ще й досі не прийнято. Ситуація нагадує виборчу кампанію, під час якої кандидати майже щодня виголошують в телепрограмах, яке велике значення має для країни кожен громадянин Грузії. Роздратовані громадяни ладні були прийняти вже будь-яку кандидатуру, до того моменту, поки коаліція «Грузинська мрія» не висунула свого кандидата – Ніно Хатіскаци, колишню лідерку «Transparency International – Georgia».
Місяці нарад та пов’язаних з ними клопотів не увінчалися успіхом. Політики хоч і декларують, що враховують голоси неурядових організацій, однак залишається питання, чи поставляться вони до їхньої думки по-справжньому серйозно?
Що роблять НГО?
Згідно з Барометром Кавказ 2011 Кавказького центру досліджень, 34% респондентів Грузії не впевнені, чи довіряють вони неурядовим організаціям, і лише 22% респондентів відповіли на це запитання ствердно. Хоча роль організацій громадянського суспільства сприймається як важлива, вона залишається досить незрозумілою для більшої частини грузинського суспільства. Діяльність четвертої влади в Грузії забезпечує вихід достовірної інформації з країни в світ, але на цьому майже все і закінчується. Уряд, як правило, неохоче враховує їхні думки, якщо йдеться про важливі питання. Доповіді і аналізи, підготовані організаціями громадянського суспільства, читають за звичай тільки партнерські організації громадянського суспільства.
Незважаючи на це, багато молодих людей шукають роботу в неурядових організаціях, оскільки вони є гарантією безпечного і престижного працевлаштування. Чимало співробітників неурядових організацій тісно пов’язані з урядом і тим самим мають вплив на багато політичних рішень. В результаті неурядові організації – це швидше замкнене коло працівників, які не обов’язково є вірними посланцями громадянського суспільства та виразниками його інтересів. Воно керується власними принципами і прагне досягнення певних цілей, співпрацюючи з особами, які не завжди належать до його структури.
Переклад з польської: Людмила Слєсарєва